пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Пам'яті героїв Крут.



29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
Про це та багато іншого користувачі нашої бібліотеки дізналися переглянувши відео фільм "Лист без конверта"



Голокост в Україні.



Голокост як вражаюча трагедія євреїв Європи, що була організована націонал-соціалістським режимом Німеччини за підтримки різноманітних колаборантів, - є знаковою проблемою сучасної культури. Чи можливо створити гарантії проти винищення людей за національною чи будь якою ознакою? Те, що сталося на теренах Європи у 1933-1945 роках, осмислення та уважної передачі пам'яті про Катастрофу єврейського народу нашим нащадкам. Країни сучасної Європи та взагалі європейська культура приділяють пильну увагу вивченню та викладанню історії Голокосту.Бібліотекарі нашої бібліотеки наголосили, що українська молодь має шанувати пам'ять закатованих в роки нацизму єврейських жінок, чоловіків та дітей, приводити до ладу місця розстрілів, займатися пошуковою роботою. Таким чином зберігається колективна історична пам'ять народу. І ми маємо надію, що трагедія не повториться. Також наші користувачі мали можливість переглянути відеопризентацію "Голокост.Історія трагедії".

понеділок, 25 січня 2016 р.

День Соборності України.





День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
     У відеопрезинтації "Споконвічна - рідна земля. Соборна держава моя" користувачі побачили, як Україна свого часу була поділена на частини, а нині є одна соборна українська держава. Діти уважно слухали розповідь бібліотекаря Пухир Л.П., про історію виникнення свята, співали Гімн України і запевнили, що держава у нас єдина і ми єдиний народ.






Степан Жупанин - година пам'яті

"Проліски Степана Жупанина" - до 80 - річчя з дня народження .







   

 Ювілейну галерею творчості письменників краю на тему "Моє коріння, моя доля, мої твори" у 2016 році у нашій бібліотеці розпочато годиною пам'яті до 80-річчя з дня народження відомого дитячого поета Степана Ілліча Жупанина.
    Бібліотекарі Демидчук Н.Й. та Пухир Л.П. підготували яскраву розповідь про поета. Зокрема Надія Йосипівна розповіла, що твори Жупанина записано в золоту скарбницю української літератури для дітей. Також згадала, яким поет був читачем і сусідом, який щедрий доробок залишив по собі.
    Вчитель ЗОШ №8, Тюшка Т.Ю., доповнила, як Степан Ілліч поєднував свою творчість з науково-педагогічною, працюючи в Закарпатському інституті підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Також учні 3-В класу дізналися, що багато поезії покладено на музику дружиною поета. У презентації представили відео виконання музичних творів поета його донькою Мирославою Копинець.
    Дітки читали хором напам'ять вірші поета, започаткували літературну карту Закарпаття зупинкою в м. Іршава, де народився письменник.
Твори Степана Ілліча нагадують проліски, які поет любив- свіжі, чисті і дарують радість.І тепер, і через багато років приваблюватимуть читачів.