Сакура - символ Ужгорода


Ужгород - місто сакур!

Цікаві факти

             Декоративно квітуча східна вишня-сакура . Культура східних декоративних вишень має тисячолітню історію. З давніх часів в Китаї і Японія декоративні форми вишні висаджувались біля палаців та храмів. Велика кількість цих вишень висаджених у незапам'ятний часи, росте  на берегах річки Катзура поблизу Кіото. Знаменита вишнева алея  в західному перед місті Токіо посаджена в 1736-1740 роках, простягнулася більше як на 5 кілометрів.
             Цвітіння декоративних вишень у Японії відмічається як національне свято.
             У нашу країну сакури завезені на початку 20 століття. До того сакури були завезені в Англію (1822), у Францію (1832) та США (1852) із Китаю. 
             Добре розвинуті екземпляри східних декоративних вишень на Україні є у Закарпатській області, в Прикарпатті на Поліссі і Лісостепу. Декілька форм росте і в Києві. 
            Сакура - дерево до 25 метрів в висоту. Квітки білі або рожеві, 3-4 см. в діаметрі.
            В Японії і Китаї  відомо більше як 120 культурних форм.


“Сакура очима закарпатських художників”
































Віртуальна тека


Сакура у нашому мікрорайоні



вул. 8-Березня

вул.Заньковецької

Проспект Свободи

вул. Минайська


Фото-вікторина "Впізнай свою сакуру"








Сакура в легендах

     Приміські ліси, лісопарки, міські парки, сквери, зелені насадження вулиць, площ утворюють зелену смугу Ужгорода, яка має декоративне, естетичне, санітарне і захисне значення на території міста й навколо нього. Загальновідомим є те, що Ужгород - одне з найзеленіших міст Європи. Пам'ятками природи в місті є вулиці, набережні, окремі дерева. Нині у місті понад 500 видів декоративних дерев, кущів, екзотів.
     Символом Ужгорода називають японську вишню - сакуру. Вона, рожевою піною своїх квітів, надзвичайно яскраво прикрашає наше місто весною. За японською легендою квіти сакури стали рожевими від крові невинних дітей, які були вбиті жорстоким японським князем. Перші посадки сакури з'явилися в Ужгороді понад 80 років тому. У Японії, Китаї, навіть у Нью-Йорку сакури - об'єкт масового паломництва. Прагнуть до возвеличення рожевих красунь і в Ужгороді. Так, у 2001 році весною провели перший регіональний фестиваль"Квітне сакура над Ужем". Перші сакури завезли до Ужгорода із Західної Європи. Вони не плодоносять, проте цвітуть. Виростають до 15 метрів. Пелюстки палахкотять на сонці, а потім опадають. Рожеві килими встеляють  тротуари й навіть прибиральники не нарікають на свою долю, коли бачать їх, як і тисячі романтиків , у пурпурових тонах.
       Як у казці в Ужгород "оповитий" японською вишнею. Вона росте по усьому місту. На жаль, в основному у вигляді окремих дерев, проте є кілька вулиць, де можна побачити багато дерев, що виглядає безсумнівно ефектніше, аніж окремі представники. Найбільше сакур можна побачити на набережній річки Уж.


Як же ці екзотичні дерева занесло на Західну Україну?

ЛЕГЕНДА 1. Закарпатська

Закарпатська легенда розповідає, що якось японці їхали з візитом до австрійського імператора Франца-Йосипа І, і як подарунок везли сакури.
Їхня дорога пролягала через Закарпаття, тому й на ночівлю посли зупинилися в Мукачеві.
Звісно, звістка про візит японців умить облетіла все місто. Вночі місцеві жителі вкрали саджанці японської вишні, а згодом під виглядом фруктових дерев продали в Ужгороді.
Відтоді й росте ця екзотична рослина в Ужгороді й радує око красивим рожевим цвітом, хоча й не дає плодів, як сподівалися закарпатці.
Сакура в Закарпатті, легенди
Проте, як ви розумієте - це лише легенди, які іноді не мають нічого спільного з реальністю. Якщо ж вірити офіційним версіям (а їм віриться більш охоче), то сакура була завезена в Ужгород 1923 року.
Саме в той час чеська влада активно розбудовувала мікрорайон Галагов, сьогодні - центр Ужгорода. Цей район у той час був болотистою місцевістю, багатьом рослинам цей ґрунт не підходив.
Саме тому вирішили висаджувати сакуру, яка успішно прижилася у м'якому закарпатському кліматі.


ЛЕГЕНДА 2: Японська
Коли богові Нінігі, котрий спустився з високих Небес на острови Японії, були запропоновані на вибір дві дочки гірського бога, він вибрав молодшу сестру на ім'я Квітуча. Тим часом старшу, Високу Скелю відіслав назад до батька, оскільки визнав її потворною. Тоді батько розгнівався і повідав Нінігі про свій первинний задум: якби бог вибрав собі в подружжя Скелю, життя нащадків Нініги було б вічним і міцним — подібно до гір і каменів.
Нініги зробив неправильний вибір, і тому життя його нащадків, тобто всіх японських людей, починаючи від самих імператорів і кінчаючи простолюдинами, буде бурхливо-прекрасним, але недовговічним — як весняне цвітіння...


ЛЕГЕНДА 3: Японська
Кожна квітка сакури за японським повір'ям, розповідає про долю однієї дитини. Існує легенда: аби довести правителеві Сегуну жорстокість князя Хотти, сміливий старшина села Сакура привів до нього своїх дітей і показав їхні спини, суспіль покриті побоями княжих слуг. Покараний Хотта затаїв смертельну образу на скаржника.
Пізніше йому вдалося потай схопити Сакуру з дітьми, він прив'язав їх до вишні і запоров до смерті. З тих пір вишні в Японії квітнуть рожевими кольорами, адже їх окропила кров безвинних дітей сакури. Сумна легенда надає сакурі особливої загадковості. А чарівність квітучого дерева недаремно породила в Японії ритуал споглядання і милування квітучим деревом
Ця зворушлива легенда про сакуру – відомий символ Японії та японської культури, з року в рік спонукає багатьох туристів відвідати тихоокеанське узбережжя Східної Азії, та дає змогу приєднатись до загальнодержавного ритуалу – споглядання («ханамі» – милування кольорами) за квітучими деревами сакури. Але для більшості туристів, відвідини Японського архіпелагу можуть надовго залишитися у їх «рожевому сні». Проте варто зауважити, що навіть сни іноді збуваються…
Крім своєї батьківщини – Японії, сакури ще ростуть на Закарпатті (Ужгород, Мукачево, Виноградово і Берегово). Саме тут, завдяки теплому, помірно-континентальному клімату, це дерево почуває себе наче на рідній землі. Як правило, в кінці квітня, під час розкішного цвітіння сакури, Закарпаття одягається в дивовижно біло-рожеве вбрання, приваблюючи до себе численних туристів.

Сакура – японська назва декоративного дерева, що відноситься до виду Вишня дрібнопильчата (Prunus serrulata), а також його суцвіть. Квіти мають забарвлення від яскраво-рожевого до білого. Щорічний період цвітіння сакури триває менше тижня. Тому квіти сакури виступають символом скороминучості юності і всього земного життя. А ще у японців з цвітінням сакури пов’язано безліч легенд і повір’їв. Приміром, квітковий пилок сакури, що впав у чарку саке, додає сил і здоров’я. Закарпатцям до душі інше японське повір’я: сакура обов’язково приносить своєму господареві достаток, і той, хто посадить таке деревце, буде успішним і щасливим. А квітковий пилок тут ловлять не в чарки з саке, а в «горнятка» з кавою.
Саме тут реальність межує з надуманістю, давнина химерно переплітається з сучасністю. Для романтика – це подорож в історію кохання, для письменника – в легенду, для містика – в таємницю. Знаю точно,що мрії здійснюються, коли в них вірити! Отже, прошу до казки – у країну «рожевих» мрій.
Цветущая Вишня



 Сакура в поезії

Ужгород
У сакур цвітінні і білі каштани

Поринуло місто в садах .

Це Ужгород милий, зелений, коханий,

Це Ужгород в мріях і снах.



Ріка тихоплинна з двома берегами,

Що їх поєднали мости,

Та сяйво собору високе над нами -

Джерела краси й доброти.


Троянди червоні та щире зізнання

І лебедів зліт потайний...

Ці ночі безсоння та вічне кохання -

Це Ужгород мій чарівний.
                                                                    С. Сорока



   Ужгороду


Так час біжить,

Вже сакура цвіте!

Рожевим теплим снігом душу зігріває.

День, два...

Й краса оця до ніг твоїх впаде,

І зразу сумно так стає,

Неначе щось у Вічність відлітає.

   В. Матола

А в Ужгороде сакуры цветут.


traven` :: А в Ужгороде сакуры цветут.
Их не тревожит ни политика, война, ни, даже, слёзы.
Весна пришла, а значит: только жизнь поможет справиться с тоской.
И никакие злостные потусторонние угрозы
Не справятся с такой невиданной и сильной красотой.

Их не волнует, что когда-то говорили на японском,
Они культурной нации, где уважают всех и вся.
И научились говорить: на русском и венгерском, румынском и словацком…
Но государственная «мова» в них всегда одна.

Не врите нам в глаза, что тут на Западе фашисты.
На Западе: свобода, культура и весна.
А мы в душе, конечно, пацифисты,
Пока не режет дерево бесстыжая рука!


Ужгород

Город сирени и сакур,
Город магнолий и роз, -
Духом воскреснет в нем всякий,
Кто испытал их наркоз.
Ужгород лоз виноградных,
Ужгород липовых сот...
Тех, кто уехал, обратно
Силой могучей влечет.

Л. Кудрявська



Японська вишня
Як тільки спалахне японська вишня,
Старих нема, все місто молоде,
Й мені здається, що любов колишня
З далеких ранків знов до мене йде.
І путь мені ввижається не ближня,
Але любов по ній мене веде,
І не питає у нового тижня,
Як буде жити  й ночувати де.
І я в чуття її вселяю радо,
І пройде ніч із давнім зорепадом,
І зникнуть відчай, і нудьга, і гнів.
Бо за вікном цвіте японська вишня,
Якій сьогодні знати зовсім лишнє
Про те, що розцвіла на кілька днів...
К. Копинець

Сакура в октябре
Что-то случилось в природе:
Залили землю теплом.
Розовый лепет восходит
Над почерневшим стволом.
Ветки облеплены цветом,
Майский загар лепестков...
Прихоти бабьего лета?
Сакуры южная кровь?
У онемевшего сада
Желтые листья в горсти.
Это же выдумать надо -
С пол - октября зацвести!
Что ты! Одумайся! Это
Кончится плохо, поверь:
Поздние страсти - примета
Неисчислимых потерь.
Сколько вокруг нее света!
И не страшит забытье,
Если судьба напоследок
Так одарила ее...
Л. Кудрявська


Сакури цвіт,
Мов рожеве намисто.
Мов жага юних літ
Уквітча моє місто.

І не лаю я світ.
Нову владу не лаю.
А під сакури цвіт
Я життям напуваюсь.

Я чую, Ужгороде, серця твого спів.
Мені ти долю тут навік наворожив.
Холодний ти - у вирій я спішу.
А любиш - то вертаю, бо тобою дорожу.
Зірву вуаль з обличчя всіх жалів.
Бо чую серця твого рідний спів.

У полоні літ.
Тамує подих Корзо.
Ніжний сакур цвіт
Додають йому форсу.

І встеля твій поріг
Білим цвітом каштанів.
Ти для Києва - брат,
А для нас ти - коханий.

Вертаю з доріг 
До правічного трону.
На хрести куполів,
Що вітають з кордону.

Хоч у різних краях
Добру славу черпаю.
Та спішу до Ужа,
У край рідний вертаю.
І. Гармасій


Рожеве диво
На асфальті.
Мов хтось
Розсипав конфетті.
Залопотіло. Закружляло.
В обіймах з вітром.
Понеслось в танок.
І знов летіло...
Вальс - бостон...
Лишав рожевий слід,
Диво-сакури цвіт.
На сірому асфальті.
                             Л. Мага

Місто моє - сакури цвіт,
Рожевий мрій світанок.
Каштанів біла заметіль,
Весни серпанок.
Алея лип. І кленів передзвін.
Прадавні площі.
І сивий замок на горі -
Як вартовий. Бузкові ночі.
Сріблястий Уж із гір тече,
Ріка життя мойого краю.
На Корзо голубі вітри
Циганський джаз грають.
І мчать літа у далечі.
Ніщо вже не вернеться.
І давня молодість моя
Десь на мосту сміється.
                          Л. Мага



Сакура в пресі


Ужгородські сакури: міфи і реальність. Що треба знати про символ Ужгорода?
У столиці Закарпаття офіційно стартував «Сакура Фест». І ми вирішили розповісти про прекрасне дерево, що в Ужгороді тішить городян та кличе до нас гостей.
Краса сакур, котра вражає, є скороминучою та вимагає радіти швидкоплинному моменту:
Міняється, минає все на світі…
Незмінним є лиш те, що навесні
Світ знову буде у вишневім квіті!
Рьокан (1758-1831), японський поет доби Едо, філософ
У рамках фестивалю, присвяченому одному з символів Ужгорода – сакурі – передбачено чимало заходів. Більшість із них так чи інакше за тему мають швидкоплинний квіт і рожевий колір, а також теми міського простору та турботи про довкілля. І саме до охорони сакур і покликана волонтерська ініціатива – акція «Сокоти сакури!», яка має на меті просвітництво з метою збереження ніжної краси. Влаштовано флешмоб у соціальних мережах – під тегом#сокоти_сакури поширюються «рожевоквітні» факти та люди діляться враженнями і фото, а також триває інформаційна кампанія. Отже, долучаємося і пропонуємо дані з флаєра, підготованого волонтерами за допомоги науковців УжНУ.
Сакури: міфи і реальність
Міф 1. Сакура не пахне.
Насправді. Квітки сакури пахнуть ніжно і тонко – весняним серпанком і таємничим Сходом, а ще – загадками старого Ужгорода, давнього, але напровесні, в квіту, по-юнацьки замріяного, яким ми його знаємо і любимо.
Міф 2. Сакура годиться для букету.
Насправді. Квітки сакури швидко в'януть. До вази не донесете. Їх майже неможливо без втрати кольору та потемніння засушити «на згадку».
Ужгородські сакури: міфи і реальність. Що треба знати про символ Ужгорода? (unnamed (21))
Міф 3. Сакура – це назва виду черешні.
Насправді. Сакура – це збірна назва декоративних форм вишень із махровими, переважно рожевими квітами, виведеними на основі кількох східноазіатських видів. Відомо кілька форм та понад 300 сортів, найчастіше японського походження. Більшість сакур належать до виду вишня дрібнопилчаста – Cerasus serrulata G.Don.
Міф 4. Сакури трапляються  тільки в Японії.
Насправді. У дикому стані вишня дрібнопилчаста поширена в Японії, на Корейському півострові, в Приморському краї Росії та на прилеглих територіях Китаю. Росте в мішаних лісах.
Розмножується лише щепленням, оскільки не дає плодів. Прищеплюють сакури живцями на звичайні вишні чи черешні. Тому не дивуйтеся, якщо побачите дерево, одна половина якого цвіте рожевим цвітом, а інша білим – воно щеплене живцями двох сортів.
Міф 5. Сакура все витерпить.
Насправді. Дерево ламке, тому краще на нього не вилазити і гілки не пригинати – навіть товста гілка може легко відламатися.
Ужгородські сакури: міфи і реальність. Що треба знати про символ Ужгорода? (unnamed (22))
Міф 6. Кожне екзотичне дерево, яке бачите в Ужгороді – це сакура.
Насправді. У місті росте багато екзотичних дерев, що яскраво квітнуть навесні. Тут є магнолія, церцис (іудине дерево) та тюльпанове дерево, мигдаль, яблуня Недзвецького (“райські яблучка”), декоративні сливи, абрикоси і персики.
Міф 7 від Uzhgorod.in. Сакури на Закарпатті зростають лише в Ужгороді.
Насправді. Хоч Ужгород по праву і вважається столицею сакур та має ніжне дерево за свій символ та туристичну принаду, сакури поширилися в містах Закарпаття та стали окрасою Мукачева, Виноградова, Іршави, тощо. На Закарпатті японську вишню часом висаджують під час толок, у рекреаційних зонах та нерідко навіть на власних обійстях, хоч сакура, зрозуміло, не плодоносить. Тож помилуватися навесні рожевим квітом можна мало не по всій області, в деяких містах є цілі вулиці та навіть алеї сакур. Разом з цим, сакурова столиця України – це, безперечно, Ужгород. Зокрема, у тому, що тут ростуть і найстаріші та найгарніші дерева!
Міф 8 від Uzhgorod.in. В Ужгороді росте найдовша алея сакур в Європі.
Насправді. На жаль, це таки міф. Поки що. В Ужгороді на набережних Ужа – Слов’янські та Київський – у 2011-му році таки висадили сакури для утворення в майбутньому алеї. Але незабаром вандали зламали 53 дерева – за одну ніч 23 квітня. Утім, чимало сакур вижили та й сьогодні тішать квітом. Хоч і не утворюють найдовшої алеї – поки що. Наразі найдовшою алеєю сакур вважається та, що уже квітне в Мукачеві на вулиці Ужгородській та, кажуть, налічує 252 дерева. Але в обласного центру – все попереду!
Ужгородські сакури: міфи і реальність. Що треба знати про символ Ужгорода? (unnamed (23))
Історія появи сакур в Ужгороді
Сакури в Ужгороді з’явилися у 1920-х роках за періоду входження Закарпаття до складу Чехословацької республіки. На мас-медійних просторах існують щонайменше дві версії про те, як сакури з’явились в Ужгороді. Одна з версій більш-менш офіційна, інша – нагадує бувальщину, розказану за філіжанкою закарпатської кави чи келихом вина.
ЛЕГЕНДА. Кажуть, колись Франц Йосиф І (імператор Австрійський) приймав у себе японських посланців, які в подарунок йому везли з собою сакури. По дорозі їм довелося заночувати у Мукачеві. Їхній візит не залишився таємницею і вночі делегацію обікрали. Звісно, вкрали і сакури, які під видом фруктових дерев (це ж вишня, хоч і японська!) продали ужгородцям. Кажуть, що оці сакури ростуть іще з тих самих часів та милують око не тільки закарпатцям, але й численним туристам.
ОФІЦІЙНА ВЕРСІЯ. Чехословацький період (1919-1938 рр.) характеризувався розбудовою та модернізацією старого Ужгорода, перетворенням його з провінційного містечка в регіональний, адміністративний центр. З цією метою був закладений новий мікрорайон Галагов на правобережжі Ужа, де мали розміститись адміністративно-урядові будівлі. Нові квартали Галагова, вибудовані в стилі модерного на той час конструктивізму були озеленені за вимогами нового часу. Саме в цьому мікрорайоні вперше цілі вулиці були засаджені новими для краю екзотами деревних та чагарникових порід, серед яких і сакури (переважно сорту «Канзан»). Як згодом виявилося, м’який, теплий та достатньо вологий клімат Ужгорода припав до вподоби далеким гостям. Вдала інтродукція поклала початок масовому впровадженню сакур в озеленення міст краю.
Тож поширену в багатьох ЗМІ інформацію про те, що ужгородські сакури прибули з Відня, також можна вважати не більше як міфом. А от реальністю є те, що небайдужі ужгородці розробили, і днями ще й оновили путівник сакурами Ужгорода. Тож вивчайте, насолоджуйтеся квітом, незважаючи на погоду та, звісно, бережіть сакури!
Як ужгородські сакури гублять цвіт, але не втрачають красу
Сезон цвітіння сакур ще не закінчився, але теплий "сніг" уже кружляє над містом 
Сьогодні, 14:55
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228810.jpg
Ужгородці та гості міста продовжують насолоджуватися сакурами. Сезон їхнього цвітіння ще не закінчився, але "теплий" сніг уже кружляє над містом.
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228798.jpg
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228800.jpg
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228803.jpg
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228807.jpg
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228809.jpg
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/228811.jpg
Фото: Вікторія Копча


Ужгород вкрило рожевим "снігом"
Пелюстки сакури осипаються на тротуари і дороги
Вчора, 13:45
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/227966.jpg
Теплий, або рожевий "сніг" заповнює центральну частину міста, пише Depo.Закарпаття з посиланням на zakarpatpost.net.
Такі "снігопади" триватимуть в Ужгороді ще деякий час. Квітів на деревах достатньо, а деякі сакури ще не збираються залишатися без свого "вбрання".
Опис : http://img.depo.ua/745xX/Apr2017/227969.jpg
Нагадаємо, цьогоріч небайдужі ужгородці започаткували акцію #сокоти_сакури.




Немає коментарів:

Дописати коментар

Августин Волошин і Карпатська Україна

  У ці березневі дні виповнюється 85-та річниця славетної сторінки нашої історії – боротьби за незалежність Карпатської України та 150-ти рі...