понеділок, 28 листопада 2016 р.

День пам’яті жертв голодомору




    
      Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний день по жертвах  насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. 26 листопада в день пам’яті кожен свідомий українець, запалив на підвіконні свою свічку пам'яті, щоб її бачили зорі – душі померлих. 
        Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 року.  22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

      На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.
         "Чорні крила голодомору" під такою назвою в нашій бібліотеці пройшов день пам'яті жертв голодомору за участі учнів Ужгородської класичної гімназії. Перед учнями виступили бібліотекарі Пухир Л. та Прокопець О. Вони наголосили, що є чорною плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути ні матеріальних, ні тим більше людських. Тавро цих років і досі на чолі нашого буття...
        В пам'ять про загиблих тих страшних років діти на символічному Дереві пам'яті повісили свічки та ангеликів, які символізують тих маленьких українців, які загинули голодною смертю.
       По завершенні зустрічі учні мали змогу переглянути відеопрезентацію "Запали свічку пам'яті".












четвер, 17 листопада 2016 р.

Міжнародний день толерантності

Результат пошуку зображень за запитом "квітка толерантності"На Землі повинні дружити маленькі й великі, товсті й худі, білі й чорні, кішки й собаки, дорослі й діти, Африка й Євразія - усі повинні домовлятися між собою. До такого висновку дійшли користувачі бібліотеки, розбираючись в такому питанні, як толерантність. Два дні підряд  в бібліотеці відзначали день толерантності під назвою "Толерантність - шлях до миру" з учнями ЗОШ №8 4-В класу (Тюшка Т.Ю.) та  ЗОШ №12 3-В класу (Костьо В.М.). 
       Діти складали квітку толерантності, слухали казки про терпимість, грали в ігри на виявлення почуттів до ближнього, говорили один одному компліменти. Перевірити чи терпимі діти один до одного допомогли тести, які провели студенти УжНУ факультету психології Зубанич Катерина та Мазюта Маріанна. 
          Всі разом дійшли висновку, що свобода кожного з нас грунтується на солідарності всіх, адже не даремно щороку 16 листопада на міжнародному рівні відзначається Міжнародний день толерантності.

















середа, 9 листопада 2016 р.

День української писемності та мови

Слово відмикає серця.
 
            Яка ж багата рідна мова!
            Увесь чарівний світ у ній!
            Вона барвиста і чудова
           І нищити її не слід!
       Мова українська - то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Про чари рідної мови, про її  культуру  та про мовний етикет йшлося сьогодні в бібліотеці під час зустрічі, присвяченої Дню української писемності та мови  з учнями ЗОШ №8. На завершення зустрічі учні мали можливість переглянути відеопрезентацію, присвячену Дню мови та писемності.



 

 


 

Добро так легко дарувати…

                                                Раз добром нагріте серце –                               Вік не охолоне.  Т.Г.Шевченко      ...