Матерям молитись нашим
«Боже, хрань,
Щоб колись ще на Вкраїну й
на Карпати
Впала ніч, якою був
Афганістан!»
Василь Густі
Однією зі сторінок минулого
є участь наших співвітчизників і земляків-закарпатців в афганських подіях. Хоча
відтоді минуло багато років, але війна в Афганістані і участь у ній обмеженого
контингенту радянських військ була і
залишається відкритою раною. Адже скількох синів, батьків, братів не дочекалися
рідні і тільки скорботні обеліски нагадують про ті події.
Минають
роки… Виросли нові покоління, країна проходить нові випробування, але пам’ять
про загиблих на полях битв в Афганістані дає наснагу на мужність і мудрість
синам свого народу, шанувати минуле і впевнено дивитись у майбутнє.
Кожного
року в цей день згадуємо воїнів, які пройшли пекло Афганістану , а в мирному
житті знаходять в собі сили розповідати про ті події.
Пам’ять – єдина розрада, з якою нам жити сьогодні і завжди!
Немає коментарів:
Дописати коментар